Попередня     Головна     Наступна





«ЯРИЖКА» (від назви кирилич. літери «Ы» — єри) — офіц. правопис, який використовувався у Сх. Україні 1876 — 1905 після Емського акта 1876 про обмеження вживання укр. мови, внаслідок чого всі укр. тексти почали друкувати рос. абеткою без будь-яких її змін і згідно з тодішнім рос. правописом. М. Коцюбинський іронічно називав «Я.» «романівкою» (маючи на увазі династію царів Романових). Передові укр. письменники користувалися «Я.» (без твердого знака) лише в творах, призначених для друкування у цар. Росії; у приват. листах і творах, що мали бути опубл. в Зх. Україні, використовували кулішівку. В Петерб. АН порушувалося питання про неспроможність «Я.», зокрема у схваленій (у лютому 1903) заг. зборами Академії доповідній записці спец, комісії на чолі з акад. Ф. Коршем «Про скасування обмежень малоросійського друкованого слова».

Після 1905 «Я.» вийшла з ужитку.


Літ.: Шелест Ю. Ота осоружна «Ярижка». «Старожитності», 1993, № 7-8.


Г. П. Півторак.







Попередня     Головна     Наступна


Шевченківські читання в cпільноті ua_kobzar:

Із спогадів А. Козачковського, 1843 р.:   В это блестящее собрание Шевченко явился почти никому неизвестным. Не прошло часа после его приезда, как среди русского и французского говора слышалась уже украинская речь, а через несколько часов остановились танцы и хозяйка, почтенная за 60 лет старуха, увлеченная почти всеобщим настроением гостей, исполнила с Шевченком народную украинскую «метелицю». . . . )



Якщо помітили помилку набору на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.